ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК) № 205 «СВІТЛИЦЯ» ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

logo
Сторінка вихователя-методиста

Як обирати дитячі книжки: поради для дорослих

Як, купуючи дитині книжку, не помилитись і не придбати кота у мішку? Букмоль уклала невеликий список того, що варто брати до уваги, коли ви обираєте книжки своїм дітям, племінницям, онукам або дітям ваших друзів.

Книжки — це їжа для розуму, тому купуючи їх необхідно НЕОДМІННО зважати на якість:

Поліграфія

Перш за все, книжка має бути якісно надрукована — розмитим текстам, піксельованим малюнкам і недоклеєним сторінкам у дитячій книжкці не місце.

Папір

Цупкий і матовий, бажано — не глянцевий. Не занадто білий, але і не газетяно-тоненький чи сіруватий.

Шрифт

Менш важливий для підлітків, але що молодша дитина, то важливішим є цей аспект — замалі та занадто щільно надруковані літери можуть зіпсувати зір.

Кольори

Ми не пропонуємо вибирати лише книжки з монохромними чи пастельними ілюстраціями, проте занадто яскраві, кислотні кольори — це досить вагома причина не купувати книжку дитині. Якщо кольори видаються вам бодай трохи заяскравими, уявіть, як воно вдивлятися у них протягом навіть 10 хвилин і, ймовірно, відкладіть таке видання.

Якщо книжку призначено для читання вголос або ж ви плануєте читати її своїй дитині, не соромтеся прочитати сторінку чи пів уголос просто у крамниці — іншого способу відчути, чи придатний текст для читання вголос, чи він плине і звучить просто не існує.

Помилки у тексті

Неодмінно прочитайте бодай уривок із книжки, яку плануєте купити перш ніж, власне, її придбати. Картонку чи книжку-картинку з малою кількістю тексту не полінуйтеся прочитати повністю, а якщо це збірка оповідань, повість чи роман для старших читачів — продивіться зміст, розгорніть її навмання і прочитайте кілька різних уривків. Граматичні, стилістичні чи пунктуаційні помилки — неприйнятна річ у книзі загалом, особливо у дитячій, і що їх більше, то більше замисліться, чи решта характеристик цієї книжки переважають цю ваду.
Якщо книжку призначено для читання вголос або ж ви плануєте читати її своїй дитині, не соромтеся прочитати сторінку чи пів уголос просто у крамниці — іншого способу відчути, чи придатний текст для читання вголос, чи він плине і звучить просто не існує.

Вік

Рекомендації щодо читацького віку — це всього лише поради. Ані видавці, ні редактори чи автори не знають вашої дитини, її читацького і життєвого досвіду та розвитку, і часто, даючи такі поради, ще й намагаються убезпечити себе від претензій невдоволених покупців. Тож не вагайтеся і зазирніть до секцій із книжками для старших або молодших дітей, ніж ваш читач або читачка.

Формат

Їжа має бути різноманітною — книжки також: звертайте увагу на різні формати. Якщо дитина ще маленька, не забувайте про книжки-картонки й книжки-іграшки, не оминайте й книжки-картинки, книжки без слів, комікси тощо.

Естетика й тематика

Зрозуміло, що уявлення про прекрасне у всіх людей різні. Проте, обираючи дитині книжку, ніколи не забувайте про естетичну складову — як на візуальному рівні, так і на вербальному. Продуманий та цікавий сюжет, добре прописані персонажі, хороша мова, відсутність дидактизму, стереотипів та упереджень — це ті речі, завдяки яким вартісні книжки відрізняються від поганих.
Спробуйте керуватися не лише своїми дорослими чи дитячими вподобаннями. Крім любої вам з дитинства класики, купуйте сучасні книжки, які тематично близькі вашій дитині, є актуальними для неї.
Не нехтуйте можливостями бібліотерапії: якщо дитині надокучають страхи чи помер хтось із близьких, спробуйте знайти книжку, де йдеться про ці теми, прочитати та обговорити її разом із дитиною.

Продуманий та цікавий сюжет, добре прописані персонажі, хороша мова, відсутність дидактизму, стереотипів та упереджень — це ті речі, завдяки яким вартісні книжки відрізняються від поганих.

Ходите з дитиною до кав’ярень та магазинів іграшок? Не забувайте про книгарні та бібліотеки. Дозвольте дитині самостійно обирати книжки. Якщо книжка вам не по кишені, можете просто прочитати її разом з дитиною й утекти — Букмоль рекомендує

Джерело: https://bokmal.com.ua/

 

Консультація для батьків

“Роль сім’ї у формуванні особистості дитини в дошкільному віці”

   Здавна триває дискусія, що є важливішим у становленні особистості:сім’я чи суспільне виховання (дитячий садок, школа, інші освітні установи).

Так видатний  педагог Я. А. Коменський схилявся на користь сім’ї і називав материнською школою ту послідовність і суму знань, яких набуває дитина з рук і вуст матері, уроки матері без перерви в розкладі і без вихідних і канікул. Погоджувався з ним Г. Песталоцці: «Сім’я є істиним органом виховання”.

Відомий психолог О.М.Леонтьєв виділив обсяг близьких дитині людей, до виховних впливів яких вона чутлива. Виявляється. Що дитина в перші роки не сприймає зауважень, умовлянь, порад «чужої тьоті» (вихователя, сусідки, перехожої…), для неї саме авторитетне – «Так мама сказала», «Так звелів тато».Немає таких якостей особистості, у формуванні яких не брала б участь сім’я. Дитина бачить приклад, поведінку батьків, їх взаємовідносини, елементи трудового співробітництва, будує свою поведінку на основі наслідування відповідно до своєї статі.

Батьки – головні природні вихователі дитини. Основний чинник у формуванні особистості – це виховний клімат сім’ї. Рідна домівка – не тільки місце притулку, дах над головою, а й родинне вогнище, місце захисту від життєвих негараздів. Батьки є першим суспільним середовищем дитини, а родина – провідним інститутом соціалізації. Батьки першими розкривають маленькій людині предметний світ і надають йому емоційного забарвлення.

Через життя в сім’ї формується ставлення до людей, речей, самого себе, виробляються ідеали та цінності. Любов дитини до батьків забезпечує безпеку, виступає гарантом емоційного благополуччя. Дитині мало просто того, щоб її любили. Вона потребує підтримки на всіх періодах дитинства. Глибокий, постійний контакт з дитиною – необхідна умова виховання у будь-якому віці.

Вираз «діти – дзеркало сім’ї” дуже точно передає зміст орієнтації дитини на сукупність духовних і моральних цінностей, які культивує її сім’я. В кожній родині свої уявлення про добро і зло, свої пріоритети і моральні цінності: в одній на високий щабель поставлені доброта, милосердя, гуманність, в інших – навпаки, панує культ жорстокості.

У сім’ї формується характер дитини, її особистісні риси, в т.ч. закладаються основи національної свідомості, і відбувається становлення особистості загалом. Ще В. О. Сухомлинський відзначав, що «… сім’я – це повноводна  річка, водами якої живиться держава». У сім’ї шліфуються найтонші грані людини  -громадянина, людини – трудівника, людини – культурної особистості. Макаренко, звертаючись до батьків, наголошував: «Ваша власна поведінка – найголовніша річ. Не думайте, що ви виховуєте дитину лише тоді, коли з нею розмовляєте, повчаєте або караєте. Ви виховуєте її у кожний момент вашого життя».

Проте, сучасна українська сім’я зациклена на економічній площині життя. Дух комерціалізації витісняє з нашого життя усталенні цінності. Батьки  живуть суєтно, поспіхом, вони переобтяжені буденними справами.  Затьмарені економічними проблемами вони зовсім забули про дітей.

Хвилинку,  дорослі зупиніться, не пропускайте години батьківського щастя, подивіться в очі своєї дитини – там ви побачите свою старість. Чим більше часу ви будете приділяти дитині, тим більше любові отримаєте будучи на пенсії .